ФРАГМЕНТАРНІСТЬ СПРИЙНЯТТЯ ПІДЛІТКОМ НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ

 Сучасні діти з раннього віку поглинають велику кількість інформації, причому її дозування складно піддається контролю. Устигнути охопити, осмислити й засвоїти все практично неможливо. Підліток підсвідомо починає шукати вихід: десь не дочитає, десь вихопить уривок із контексту, десь перегляне параграф чи по діагоналі пробіжить задану вчителем статтю. Текст як засіб передання інформації виходить з ужитку — ми дедалі менше читаємо й більше цікавимося фотографіями, коміксами, малюнками, ивеента й постерами. Зовнішньо це виявляється в тому, що підліток не може тривалий час зосередитися на певній інформації й у нього слабшає здатність до аналізування. Такі ознаки свідчать про фрагментарність мислення. Без уміння аналізувати, з’ясовувати суть і  на підставі цього приймати рішення взагалі неможливо стати успішною людиною в  сучасному світі, а успіхи в житті багато в чому залежать від стилю мислення. Поява фрагментарного мислення — це відповідь на збільшення кількості інформації. З огляду на мозаїчність подання інформації й рознесення пов’язаних подій у часі мозок просто не в змозі усвідомити та зрозуміти зв’язки між фактами. Підліток починає сприймати навколишній світ через короткий, яскравий сюжет чи образ. Важливо зрозуміти суть фрагментарного мислення й те, як це може впливати на свідомість підлітка, на його здатність до аналізу інформації й систему цінностей загалом. 

     

Фрагментарність означає розрізнені між собою набори образів, фактів, що чергуються без будь-якої логіки й структури, не мають завершеності осмислення в дійсності. Про це свідчить інтенсивний інформаційний обмін між підлітками в новому форматі: тепер вони постійно спілкуються в чаті, товаришують у соціальній мережі, відвідують різноманітні інтернет-ресурси, розміщують фотографії, переглядають уривки кінофільмів, слухають нову музику, грають в онлайн-ігри з різними партнерами тощо. Інформаційні технології задовольняють таке розмаїття потреб. У результаті підліток оперує обірваною інформацією, що утруднює її осмислення й не сприяє формуванню єдиної системи знань. Під час сприйняття будь-якої ситуації створений образ не залишається в думках надовго, оскільки його місце негайно заступає новий відеоряд.

Світ насичений інформацією як текстової, так і візуальної форми, і сучасні підлітки не захищені від інформаційного перевантаження. Для багатьох школярів надрукований текст стає лише беззмістовним набором символів і слів. Вони надають перевагу вивченню нового матеріалу через інфографіку, фотоколажі, відеообрази тощо. Текст підручника, де немає виділення речень і наочної графіки, для багатьох досить-таки складний. Стаючи студентами, вони практично не спроможні сприймати лекції, якщо ті не супроводжують- ся яскравими презентаціями. Необхідність терміново стисло й чітко викласти думку примушує використовувати мінімум тексту й максимум інфографіки. З року в рік людина дедалі більше візуально орієнтована — це об’єктивні наслідки цифрового ивеента. Більшість навчальних ивеент передбачають роботу з текстами — конспектування, читання першоджерел, написання рефератів, що не враховує глобального інформування суспільства і є доволі архаїчним для сучасних підлітків. Їх утруднює необхідність іти до бібліотеки по книгу, якщо є вихід в Інтернет, можливість скачати з мережі стислий переказ чи екранізацію твору, а за необхідності знайти вже готові твори.

Прискорені темпи обміну інформацією актуалізують пошук інтерактивних методів навчання і впливу. Інформація обрушується на людину звідусюди (бігборди, аудіокниги, телебачення тощо), людина не встигає усвідомити її й перетворити на знання, які можна застосувати. Найбільш яскраво це виявляється в ЗМІ: у блоках новин одне повідомлення не зв’язане з іншим, телепередачі перемежовані рекламними роликами, постійно змінюються «картинки на екрані» — усе це заважає глядачеві осмислити розрізнені сюжети, виділити важливе й запам’ятати необхідне. На наших очах під впливом інтернет-технологій відбувається заміна текстоцентричного мислення фрагментарним. Закріпленню фрагментарного мислення сприяє шкільний розклад: одному предмету зазвичай відведено не більш ніж одну академічну годину, після чого увагу учня слід переключити на зовсім інший предмет та інший підручник. Школа вводить цей режим через вагомість завдань, що стоять перед нею: упродовж обмеженого терміну дати максимальний обсяг необхідних знань з різноманітних наук.Існують різні думки щодо наслідків зміни панівного типу мислення. Одні без оцінювання зосереджені на аналізуванні особливостей фрагментарного мислення, таких як переключення між змістом розрізнених елементів інформаційного потоку, пріоритетність образності візуальної інформації перед лінійністю текстової тощо. Інші констатують переваги цього типу мислення — швидке опрацювання інформації, уміння швидко розставити правильні акценти.

 Фрагментарне мислення не смертельне, але й не корисне. Найперше воно впливає на успішність навчання. Одна з причин зменшення коефіцієнта засвоєння знань — нездатність підлітка вибудувати ланцюжок послідовних дій від наявних фактів до поставленої мети. Побудова таких ланцюжків передбачає наявність «тривалого» мислення.

 Повсюдне оцінювання знань через тестові завдання ілюструє фрагментарність засвоєння навчального матеріалу: старшокласники механічно запам’ятовують тільки ті окремі дані, які необхідні для складання підсумкової роботи, але навряд чи знадобляться в житті. Звідси виникає досить таки реальна небезпека, що в деяких випадках носії фрагментарного мислення матимуть труднощі в професійному становленні.

Інший бік фрагментарного мислення — ослаблення чуття емпатії, відповідальності. Ми щодня одержуємо через масмедіа повідомлення про катастрофи, теракти, аварії, побутові трагедії, і, якщо трапиться лихо, усі співчувають, співпереживають. А через декий час після чергової порції сенсацій людина вже готова забути про те, що сталося. Наслідки такого холодного сприйняття подій у світі є обов’язковою емоційною розрядкою, але призводять до елементарної нестриманості й посилення агресивності серед підлітків.. Акцентуючись на емоціях, ивее примусити людину керуватися нав’язаними принципами в щоденному житті.

Фрагментарне мислення — це вектор у розвитку стосунків людини та інформації, що виникне вчора й зникне не завтра. Як боротися з таким мисленням? У деяких країнах усвідомлюють його небезпеку й пропонують спеціальні тренінги, де навчають зосереджувати увагу на одному предметі й утримувати концентрацію протягом тривалого часу. Але найбільш доступним методом залишається читання художніх творів, коли доводиться самостійно складати образну систему, конспектувати цитати, що сподобалися, обговорювати прочитане. Це сприяє формуванню вміння аналізувати, установлювати зв’язки між явищами і в результаті руйнує мозаїчну, фрагментарну картину світу. Чи потрібно з  цим боротися? Адже ивеентарнее мислення — це захисна реакція організму на інформаційне перевантаження. Якщо врахувати всі ті повідомлення, які бачить і чує впродовж дня людина, плюс інформаційне сміття в Інтернеті, то немає нічого дивного, що її мислення змінюється, адаптується до нового світу. Підлітки як найбільш мобільні члени су спільства більшою мірою піддаються цьому впливу. Набагато більш свідомими є заклики не боротися з фрагментарним мисленням підлітка, а використовувати його особливості в навчальному процесі. Воно надає динамізму пізнавальній діяльності: підліток стає не просто споживачем інформації, спеціально відібраної та структурованої за шкільною ивеентар, але й учиться швидко знаходити цікавий для себе матеріал з доступних додаткових джерел, хоча й у хаотичному вигляді. На сьогодні більш цінною якістю є не вивчення й засвоєння інформації, а вміння відокремлювати «зерно від полови». Не менш вагомим уважають уміння одразу братися до нового завдання, швидко опановувати незнайому ситуацію. Такі навички необхідні для самореалізації в новій професії, яку визнано на сьогодні престижною й затребуваною. За інформацією рекрутингового онлайнового агентства «CareerBuilder» та аналітичної фірми «EconomicModellingSpecialistsInternation al» (EMSI), 2013 року найбільший кадровий дефіцит і нестача талантів спостерігається в таких професіях, як веброзробник, програміст, фахівець з інформаційної безпеки, фінансовий аналітик, маркетолог. Уміння зрозуміти суть проблеми, здатність швидко приймати рішення, розподіляти інформацію, реагувати на вимоги ринку — це складові успіху сучасного фахівця. 

 Фрагментарність можна розглядати як спосіб життя людини, яка змушена постійно «хапатися то за одне, то за інше» — формула, що є універсальною для сучасної людини. Підлітки, виховані в епоху розвитку інформаційно-комунікативних технологій, володіють здатністю виконувати одночасно кілька завдань: слухати музику, спілкуватися в чаті, гуляти мережею, редагувати фотографії й при цьому робити домашнє завдання. Як наслідок — неуважність, гіперактивність, дефіцит уваги й надання переваги візуальним символам перед логікою й зануренням у тексті. Низький рівень навченості пояснюється невмінням зосереджуватися на предметі тривалий час, будувати довгий логічний ланцюжок, поверховим засвоєнням матеріалу.

Отже, фрагментарнее мислення має як позитивні моменти, так і недоліки. По суті, це заміна одних когнітивних навичок іншими. Дослідження фрагментарного мислення підтверджують думку, що мозок людини стрімко змінюється в бік здатності опрацьовувати ве- ликі обсяги інформації, поданої в динамічній формі. Значний розвиток навички швидкого переходу за рахунок тривалого зосередження більше відповідає тому інформаційному середовищу, у якому ивее й пізнає світ сучасний підліток.

Підготувала: Котелянець І.І.