Одним із важливих напрямів діяльності сучасної школи є
така організація навчального процесу, яка забезпечує формування життєво
важливих компетентностей школярів, які сприяли б їхній адаптації до активної
участі в житті суспільства.
Компетентність – це готовність
та здатність застосовувати сукупність особистісних якостей (знань, умінь,
цінностей, досвіду та ін.) для розв’язання навчальних та реальних життєвих
проблем у стандартній і нестандартній ситуаціях.
Одним із важливих шкільних предметів є географія, яка
покликана донести до учнів систему поглядів на світ, формувати їхнє мислення,
географічну освіченість і компетентність, економічну, політичну та екологічну
культуру учнів. У процесі навчання географії, як і інших предметів, важливо
перейти від заучування фактів до засвоєння подій і явищ, формування
інтегрованих умінь та розвитку інтелектуальних здібностей школярів. Одним із
засобів реалізації цих завдань є запровадження проблемного навчання.
Актуальність теми. Навчальна
діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму
географічних знань, умінь та навичок, а й сформувати рівень географічної
компетентності. Необхідно формувати в учнів такі якості, що знадобляться їм у
майбутньому житті для вирішення різноманітних проблем, у тому числі й
особистих; здобувати й удосконалювати досвід спільної роботи, розуміти
взаємозв’язки компонентів складних природних і виробничих систем і
застосовувати їх на практиці.
Провідна ідея досвіду полягає в
активізації пізнавальної діяльності учнів, забезпеченні максимального розвитку
самостійного, творчого, географічного мислення учнів.
Новизна ідеї полягає в створенні навчально-виховного
процесу таким чином, що знання учням не надаються в готовому вигляді, а
здобуваються в процесі розв’язання проблемних ситуацій.
Основи проблемного
навчання
Важливою умовою навчально-виховного процесу є
формування пізнавального інтересу, який здійснюється через застосування
найрізноманітніших методів і методичних прийомів, вибір яких залежить від
навчально-виховної мети й змісту уроку, рівня підготовки учнів, наявних наочних
засобів навчання, від вибраного для організації навчання типу уроку та його
структури.
У своїй педагогічній практиці я визначила певні труднощі, а саме з тим, що
при використанні традиційних методів навчання відбувається зниження самостійної
діяльності учнів і разом з тим утрачається інтерес до науки. А від цього
залежить успішність та результативність учнів. Проблемне навчання розвиває
розумові здібності дітей, пробуджує творчі нахили, виховує самостійність,
активність і креативність їх, викликає інтерес до географічної науки.
Проблема( від грец. Рroblета) – завдання –
теоретичне або практичне питання, яке потребує вирішення, дослідження.
Педагоги вважають, що не складне питання є проблемою, а те, що в цьому
питанні є протиріччя.
В умовах проблемного навчання пояснюю зміст навчального матеріалу й
зупиняюся на найбільш складних поняттях, систематично створюю проблемні
ситуації, формую в школярів уміння бачити протиріччя, навчаю формулювати
проблему, повідомляю учням факти та організовую їхню навчальну пізнавальну
діяльність. На основі аналізу фактів діти самостійно роблять висновки,
формулюють за допомогою вчителя визначення понять, термінів.
Проблемні ситуації виникають:
• за умови, що учні не знають способу розв'язування задачі; не можуть
відповісти на поставлене питання, пояснити певний факт;
• за необхідності використання раніше засвоєних теоретичних знань на
практиці;
• унаслідок протиріччя між теоретичною можливістю розв'язання задачі
та практичною неможливістю застосування саме цього способу;
• унаслідок протиріччя між практично досягнутим матеріалом і
відсутністю в учнів знань для теоретичного обґрунтування
Процес реалізації проблемного завдання складний, тому вважаю за
необхідність попередньо навчати школярів алгоритму поетапного розв'язання
навчальної проблеми й відповідних прийомів навчальної роботи.
На початковому етапі школярі мають усвідомити або «побачити»
проблему, розкриваючи суперечність між раніше набутими знаннями й новою
пізнавальною інформацією. Для цього застосовується новий прийом – встановлення
причинно-наслідкових зв'язків і знаходження розриву в них.
На другому етапі потрібно висловити припущення про
причини виникнення явища чи об'єкта, тобто сформувати гіпотезу.
На третьому етапі учні повинні довести гіпотезу. Треба
поставити нове запитання, виходячи з припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти
на це запитання, по можливості перевірити свою відповідь.
Заключний етап проблемно-пізнавальної діяльності –
формулювання висновків у вигляді нових знань, що вимагає від школярів
використання прийому встановлення комплексу нових причинно-наслідкових
зв'язків.
Схематично це можна представити так:
Розв'язання задач полегшується, якщо учні опираються на знання попередньо
вивченої теми й самостійно узагальнюють, відбираючи опори для опрацювання
нового матеріалу.
Спільна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу означає,
що кожний вносить свій внесок, іде обмін знаннями, ідеями, способами
діяльності. В умовах доброзичливості, взаємної підтримки учні одержують не
тільки знання, але відбувається розвиток пізнавальної діяльності, що переводить
на більш високі форми та співробітництва.
У ході діалогового навчання учні навчаються критично мислити, вирішувати
складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, брати
участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Основні методи і
прийоми організації проблемного навчання на уроках географії
Реалізація проблемного навчання здійснюється через
виконання проблемних завдань. Завданнями проблемного характеру можуть бути
навчальні задачі, питання, практичні завдання тощо.
Проблемні запитання й задачі можуть бути різної складності. Прості
вимагають розуміння понять або закономірностей, більш складніші – ґрунтовних
знань, уміти робити узагальнення та висновки, установлювати причинно-наслідкові
зв'язки з теми, формувати систему понять на основі міжпредметних зв'язків тощо.
Щоб забезпечити високу активність виконання проблемних завдань ретельно їх
підбираю, керуючись певними вимогами:
- обсяг
завдань має бути таким, що дозволяє здійснити закріплення необхідного
мінімуму географічних знань;
- рівень
складності завдань повинен відповідати можливостям учнів;
- складання
завдань має бути диференційованим ( це буде залежати від рівня складності
географічного матеріалу, характеру навчальної діяльності, допомоги вчителя
в процесі розв'язання пізнавальної задачі).
Діяльність учнів може бути індивідуальна, фронтальна, групова.
Для формування продуктивної (творчої) діяльності учнів найчастіше
застосовую такі методи проблемного навчання:
- проблемний
виклад;
- частково-пошуковий;
- дослідницький.
Використовуючи метод проблемного викладу, розказую, як
виникла проблема, які були висунуті гіпотези, як була організована перевірка.
Учні «стежать» за розповіддю, роздумують, роблять висновки. Творчість школярів
проявляється в умінні мислити.
Мета частково-пошукового методу — поступово залучати
учнів до творчої діяльності. Досягається за допомогою проблемних і творчих
завдань, спосіб розв'язання який їм невідомий. Тому завчасно підказую учням
шляхи дій під час виконання завдання.
Призначення дослідницького методу – спонукання учнів до
творчої діяльності й надбання нових знань та умінь у процесі самостійного
пошуку. Діяльність дітей здійснюється самостійно, без допомоги вчителя. Учень
сам бачить проблему, формулює її й розв'язує.
У своїй практиці частіше користуюся першими двома методами. Дослідницький
метод вимагає особливої підготовки учнів, але необхідно навчати всіх учнів
оволодівати певними уміннями, без яких неможлива їхня дослідницька робота.
Обов'язкові ознаки діяльності учнів: відповідь письмова, усна, графічна або
картографічна. Тривалі завдання дослідницького характеру застосовую в процесі
вивчення рідного краю.
Вищим рівнем реалізації проблемного навчання є метод
проектів. Результати проектів оформляються згідно з проектною
документацією. Це можуть бути презентації, відеофільми, альбоми з фотографіями,
підготовлені стенди.
Навчальну проблемну діяльність застосовую на уроках різних типів:
комбінованому, засвоєння нових знань, узагальнюючого повторення. У старших
класах використовую форми навчальних занять: лекції, семінари, практикуми.
Під час розв’язання проблемних завдань учнями на різних етапах уроку
географії ефективним є застосування різних видів робіт із використанням
комп’ютера та мультимедіа: комп’ютерних тестів, завдань «встанови логічні пари»,
«закінчи думку», «побудуй географічний ланцюжок», індивідуальних завдань тощо.
Використання мультимедійних інтерактивних засобів дозволяє розглядати
динаміку багатьох географічних об’єктів і явищ; представити дані з
мультимедійних енциклопедій і довідкових бібліотек, записаних на компакт-дисках,
атласах та розташованих в мережі Інтернет. З використанням мультимедійних
технологій навчання стає більш ефективним і захоплюючим.
Як свідчить практика, проблемні ситуації сприяють розвитку мислення в
учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню, приросту знань, свідомого
засвоєння навчального матеріалу, зв’язку із сучасним життям.
Висновки
Отже, створення проблемних ситуацій, вирішення проблем
у навчанні відповідає сучасним вимогам психології та педагогіки навчання й
розвитку учнів, оскільки сприяє формуванню самостійності та творчої активності,
дає можливість індивідуалізувати навчання й більш повно врахувати інтереси та
здібності дітей. Проблемний підхід слід запроваджувати у всіх курсах шкільної
географії, навіть у молодших класах на уроках природознавства. Він не лише
активізує пізнавальну діяльність учнів, а й сприяє швидкому формуванню прийомів
навчальної роботи.
Створення проблемних ситуацій не слід уважати
універсальним методом навчання. Потрібно творчо поєднувати різні методи, не
відкидаючи й репродуктивного. Адже новий спосіб подачі матеріалу помітно
гальмує темпи навчання. Але з часом, при систематичному й послідовному
використанні цього способу, нарешті настає такий період, коли він перестає бути
новим, використання його стає звичним, а результати очевидними.
Слід також відмітити про такий недолік проблемного
навчання, як уповільнений темп засвоєння програмового матеріалу. Труднощі
виникають також і тоді, коли в класі велика кількість учнів із різним рівнем
навченості.
Позитивним є й те, що при розв'язанні проблемних
ситуацій виникає тісна взаємодія діяльності вчителя й учнів під час навчання.
Учень, активно працюючи над розв'язанням поставленої проблеми, відчуває себе
дослідником, відкривачем, який має досягти певної мети.
