Як театр
починається з вішалки, так і робота вчителя починається з розуміння психології
дитини. І будь-який педагог це враховує у своїй роботі.
Так, у
навчанні ми йдемо до синтезу чогось складного, вивчивши спочатку просте.
Вивчивши спочатку хімічні елементи та написання хімічних формул переходимо до
складання хімічних речень, тобто рівнянь реакції. А іноді треба зробити аналіз
якогось процесу і розкласти його на більш простіші складові. Наприклад, ми з
учнями досліджували склад улюблених напоїв, які продаються у супермаркетах.
Об'єм та зміст
поданого матеріалу теж регулюється. У різних групах однієї паралелі він різний
в залежності від рівня сприйняття учнями матеріалу, пропусків, інтересу дітей
до даної теми. А з метою підвищення уваги добираються цікаві завдання чи
запитання, загадки, фрагменти кіно, малюнки чи схеми.
Під час
вивчення хімії особливе значення має візуалізація та формування практичних
навичок. Вони можливі як на уроці (досліди), так і у позаурочний час (зокрема,
на екскурсіях).
Обов'язково
враховуються вікові особливості сприйняття інформації. На даний час, нажаль,
екологічна тема є важливою складовою у викладанні саме хімії. Тема важка і,
скажімо відверто, невесела. І якщо для учнів ІV курсу пропонуються наукові фільми на цю тему, для
дітей молодших її краще «обіграти» у формі казки.
Підвищенню
інтересу до предмета сприяють досліди, які учні в змозі робити вдома у свій
вільний час. По темі «Розчини» ми додатково вирощуємо кристали.
